Сайт газети "Поштова вулиця" м. Бершадь

Суботник в дитячому садку «Пролісок»

landgraffs — Thu, 05 Apr 2012 03:58:15 GMT

На дворі було прохолодно, сонечко не хотіло пробиватись через хмари. Але настрій був радісний. На весняний суботник прийшла переважна кількість батьків, діти яких відвідують дитячий садок.

За чотири години старанної роботи батьків дитсадок змінив свій вигляд і привітно "посміхався" навколишньому. В охайність і чистоту території дитячого садка було вкладено тепло душі і праця наших батьків, яким ми, колектив садкаі наші вихованці – діти щиро вдячні.
Такою теплою була розповідь завідуючої дитячим навчальним закладом "Пролісок" Наталії Вікторівни Бортової.

Місячник добровільної здачі зброї

landgraffs — Thu, 05 Apr 2012 03:52:50 GMT

З 1 по 30 квітня 2012 року на території України і, зокрема, Бершадського району проводиться "Місячник добровільної здачі зброї, боєприпасів і вибухових матеріалів", у ході якого можна добровільно здати до райвідділу міліції вогнепальну та холодну зброю, боєприпаси, що незаконно зберігаються.

Згідно зі статтею 263 КК України — незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами — карається позбавленням волі на термін від двох до п’яти років, однак особи, які добровільно їх здали повністю звільняються від кримінальної та адміністративної відповідальності.

Зброя, що буде добровільно здана до органу внутрішніх справ, після проведення перевірки, може бути зареєстрована у встановленому законом порядку у власне користування особи, що її здала.

З приводу запитань звертайтеся у дозвільну систему Бершадського РВ УМВС (кабінет № 10).

Олег Чабан,
помічник начальника РВ,
майор міліції.

Лицар рідного слова Віктор Цимбал

landgraffs — Thu, 05 Apr 2012 03:47:46 GMT

Віктор Цимбал - це ім'я досить відоме у літературних колах Вінниччини. А на його батьківщині про талановитого земляка знають небагато людей. І навіть зустрічаючи у різних газетах його чудові поезії, не всі здогадуються, що їх автор народився на Бершадщині, точніше, у Джулинці. У січні минулого року Віктор Цимбал відзначив свій 60-річний ювілей.

…Життя його складалося непросто. Закінчивши школу у рідному селі, подався до Львова, де спробував вступити на факультет журналістики. Не пройшов за конкурсом. Не став шукати легких шляхів, а подав документи у профтехучилище на Донбасі, де здобув фах електрослюсаря дільниці шахи. Далі – служба у рядах Радянської Армії на території Забайкальського військового округу у групі заправки ракетного полку стратегічного призначення.
У 1971 році його мрія пов’язати своє життя із журналістикою, нарешті, почала здійснюватися – він вступив на відповідний факультет Київського держуніверситету. Аж поки не прийшов травень 1972-го…
Викладачі і куратори попереджували студентів, що 22 травня не бажано йти, особливо з квітами, до пам’ятника Тарасу Шевченку у парк напроти університету. Бо, мовляв, у цей день у цьому місці збираються українські буржуазні націоналісти, вороги радянської влади. Зараз цей день – дату перепоховання Кобзаря на Чернечій горі в Каневі - відзначається на державному рівні, і навіть важко уявити, що у радянські часи санкції проти тих, хто порушував рекомендації та заборони обминати парк Шевченка, були досить жорсткими.
Розповідає Віктор Цимбал: - Я поклав до підніжжя монумента букетик блакитних волошок, і цей момент двічі зафіксували на фотоплівку кадебісти зовсім не прихованою камерою, а демонстративно, нахабно, майже впритул. На цьому мої університети закінчилися.
Того дня квіти до пам’ятника поклав ще й однокурсник Віктора Валерій Лазаренко, пізніше – відомий журналіст ( нині – покійний). За це їх виключили з комсомолу та університету.
Того ж таки 1972 року Віктор Цимбал одружився і разом із дружиною Людмилою Григорівною – випускницею Одеського технологічного інституту – поїхав до Казахстану за місцем її призначення.
Через рік повернулися на Вінниччину. Віктор Олексійович працював художником на різних підприємствах Вінниці та області, на нафтопромислах Тюмені, будовах Росії та Польщі. Найдовше трудився малярем рембуддільниці Вінницького комбінату хлібопродуктів № 2 у селищі міського типу Десна біля Вінниці. Разом з дружиною виростили трьох доньок. Мають уже чотирьох внуків.
Де б не працював Віктор Цимбал, він не розлучався з пером. Він не став професійним журналістом, та став прекрасним поетом. Творчий доробок його досить вагомий. А тематична спрямованість віршів різнопланова. Є в нього і лірика, і патріотичні поезії, і гумор, і сатира. Давно вже назбиралося на солідну книгу, але ж нині легше написати, ніж видати. Тож автор пропонує свої твори періодичним виданням, його можна почути по радіо. Час від часу я зустрічаюсь із нашим земляком, він радує мене читанням своїх нових віршів, ділиться творчими планами. Завжди презентує свої нові твори – добре, що технічні можливості дозволяють копіювати тексти без проблем. Тож маю можливість завжди із задоволенням їх перечитувати.
Сьогодні ж хочу запропонувати читачам його поезії, присвячені рідній мові і слову. Сподіваюсь, вони не залишать байдужим нікого.

Федір ШЕВЧУК.

Українцям

Вам може похвалитись всяк,

Що любить пісню, чарку й сало,

Та перелічених ознак

Щоб зватись українцем, мало.

Не досить просто одягти

Вишивану хрестом сорочку.

Тоді українцем будеш ти,

Коли твої сини і дочки

Із гордістю за свій народ

Візьмуть на прапор рідну мову.

Не віншуватимуть заброд,

Відвіють від зерна полову.

Навчаться звичай берегти

І матір-землю шанувати.

Тоді вкраїнцем будеш ти,

Як будуть так онуків звати.

Слово

Все змінюється, все кудись тече,

І ми на цій землі лиш тимчасово.

Настане час, і перейде усе,

Залишиться нетлінним тільки слово.

Воно всьому початок і кінець.

І вже не раз відлунням відізвалось.

Якби не Слово, що сказав Творець,

То ми б про Нього також не дізнались.

Горе-українці

Макс, «продвінутий» пацан,

Із першої «бурси»,

Їздить в місто з П’ятничан

На англійські курси.

Знає вже багато слів.

І цілком природно,

Що англійською хотів

«Спікати свободно».

Вчить, пітніє наш студент,

Мабуть, більше року.

Вже й шотландський діалект

Визубрив нівроку.

У свої шістнадцять літ

Добре зна англійську,

Та не вивчив ще як слід

Рідну українську.

«Я собрался за бугор.

Я англійський знаю.

Український разговор

Там нє понімают…»

Стид і сором за таких

Горе-українців,

Що живуть на хуторах,

Але вже чужинці.

* * *

Запанував ринковий лад,

На всю іде в нас «розбудова».

Змінивсь державний наш уклад,

І в темпі змінюється мова.

Ми і кмітливі, й не ледачі,

Крокуєм поступом вперед.

Пусте, що вже не маєм вдачі,

Зате в нас є менталітет.

Вже наша дійсність віртуальна

І «прагматичний» інтерес.

Сприймає більшість за нормальне

Цей перевернутий прогрес.

Кудись поділись магазини,

Скрізь тільки маркети стоять.

Не шкурку з сала, а резину

Нам пропонують пожувать.

Чи правильніше буде – гуму.

Торгівлю бізнес замінив.

Чи, може, хтось лише для глуму

У мові ці словечка вжив?

Коли в торгівлі навіть дока,

То в бізнесі – не конкурент,

Бо й тут різниця є глибока,

Бо скрізь панує менеджмент!

І гамбургери, і хотдоги,

А не канапки й пиріжки,

А курячі й індичі ноги

Чомусь уже окорочки!

Є рідних слів у нас багато,

Чи дійсно вдача в нас така,

Що вже газету прочитати

Не можемо без словника!

То ж гріх нам мову забувати,

Бо нам заповідав Тарас,

Як матір, мову шанувати

І нині, й завтра, й повсякчас!

* * *

Та що ж це діється довкола?!

Ця пошесть гірша, ніж чума, -

Хоч діють українські школи,

Та мови рідної нема!

У тих же школах, на перерві, -

Російська - шириться, звучить,

А українська у резерві,

А рідна – скромно ще мовчить!

Держтелерадіо й газети,

Щоб «общество не ущемлять», -

Російські пруть пріоритети,

На українські їм начхать!

Ми незалежні, слава Богу.

Та ілюзорна воля ця.

І недаремно б’ють тривогу

Палкі і віддані серця.

Бо мусить зрозуміти кожен,

Якщо не зовсім ідіот,

Без мови існувать не зможе

Ані держава, ні народ!

Віктор ЦИМБАЛ.

с. Джулинка – м. Вінниця.

Привітання міського голови з нагоди Дня захисника Вітчизни

landgraffs — Sat, 18 Feb 2012 10:50:25 GMT

23 лютого наша країна святкує День захистника Вітчизни. Ця дата є символом непорушного зв'язку поколінь захисників Батьківщини, проявом поваги народу до них.

З цим днем пов'язані великі історичні віхи, звитяга всіх солдатів воєнного і мирного часу. Він асоціюється в наших серцях з героїзмом воїнів і болем втрат воєнного часу, в ньому безкрайня мужність і самопожертва вогнеборців Чорнобиля, самовіддана праця задля добробуту Батьківщини, в ньому вдячність за чисте небо над головою і радість дитячого сміху.
Доземний уклін і синівська шана тим, хто у кровопролитних боях Великої Вітчизняної війни став на захист Вітчизни, боронив її честь і гідність. Від щирого серця вітаю ветеранів, військовослужбовців і всіх тих, хто кожного дня охороняє наш спокій і нашу рідну Україну.
Нехай Ваші сила та мужність завжди живляться любов'ю та підтримкою близьких і рідних. Хай приємним теплом зігріває Ваші думки мирне та спокійне небо, а вдома на Вас чекає затишок та злагода. Міцного здоров'я,успіхів та надійного тилу!

З найкращими побажаннями,
міський голова Бершаді
Михайло Кольченко.

Служба 101 інформує

landgraffs — Sat, 18 Feb 2012 08:36:39 GMT

3 лютого 2012 року о 14:51 на пункт зв'язку частини ПДПЧ-16 мiста Бершадь поступило повідомлення про пожежу, яка виникла в житлового будинку в с. В. Киріївка. По прибуттю на місце виклику чергового караулу ПДПЧ-16 м. Бершадь інформація підтвердилась. Будучи на місці виклику, було виявлено власницю будинку 1927 року народження, яка знаходилась в задимленій кімнаті і не могла самостійно залишити будинок, діями чергового караулу, вона була евакуйована шляхом винесення в безпечне місце. Проведеним оглядом та зі слів очевидців стало відомо, що пожежа виникла в комині на горищі житлового будинку. Знищено: комин груби, перекриття глинобитне. Пошкоджено: опалювальний прилад (груба), металеве покриття. Причина пожежі - порушення правил пожежної безпеки при експлуатації приладів пічного опалення (грубки). Врятовано матеріальних цінностей на суму понад 40000 грн.
6 лютого 2012 року біля 10:46 хвилин на пункт зв'язку ПДПЧ-16 м. Бершадь поступило повідомлення про вибух газового балона в літній кухні в м. Бершадь. В результаті огляду місця пожежі, зі слів очевидців стало відомо, що пожежа виникла в кімнаті літньої кухні через горіння газу з газового балону. Власник будинку підключив газовий балон, пережав з'єднувальну гайку між редуктором і балоном, яка від пережимання лопнула. Він підпалом сірника перевіряв надійність підключення балона, що призвело до загоряння газу від балона, поруч з балоном знаходилась його дружина, яка від відкритого полум'я отримала термічні опіки 2-го ступеня обличчя, обох кистів рук площею 6%. Пожежа у літній кухні виникла в зв'язку з порушенням правил пожежної безпеки при експлуатації побутових газових приладів. Під час пожежі знищено двері, холодильник, вагонка. Пошкоджено - внутрішнє оздоблення стін, стелі, вікно, домашні речі, газовий балон. Врятовано матеріальних цінностей на суму понад 60000 грн .
8 лютого 2012 року о 04:47 на пункт зв'язку частини ПДПЧ-16 м. Бершадь поступило повідомлення про пожежу, яка виникла в господарчому сараї за адресою с. Шумилово. Знищено - господарчий сарай, дрова, вугілля, конвектор. Загинули - корова, теля. Участь у гасінні пожежі приймало як і пожежні, так і населення. Причина пожежі - коротке замикання електромережі. Завдяки злагодженим діям населення було врятовано від пожежі літню кухню та будинок.
10 лютого 2012 року о 7:55 на пункт зв'язку пожежної частини м. Бершадь надійшло повідомлення про пожежу, яка виникла у житловому будинку за адресою м. Бершадь. По прибуттю на місце пожежі чергового караулу ПДПЧ-16 м. Бершадь інформація підтвердилась. Знищено - глинобитне перекриття. Причина пожежі порушення правил пожежної безпекипід час експлуатації приладів пічного опалення. Врятовано житловий будинок.

Шановні громадяни!

Управління Держтехногенбезпеки у Вінницькій області занепокоєне зростанням кількості пожеж на території області внаслідок різкого пониження температури.
Так, з початку року в області виникло 203 пожежі, під час яких загинуло 20 громадян. 192 пожежі сталось у житловому секторі. Як показав аналіз, до виникнення пожеж у 89 випадках призвели порушення вимог пожежної безпеки при експлуатації приладів опалення; у 40 випадках - несправність або неправильна експлуатація електроприладів, у 30 - необережність при поводженні з вогнем. Матеріальні збитки внаслідок пожеж склали суму понад 5,5 млн. грн.
Винуватцями пожеж стали люди, які зневажливо ставляться до вимог пожежної безпеки та проявляють недбалість та безвідповідальність при поводженні з відкритим вогнем.
Управління Держтехногенбезпеки у Вінницькій області звертається до громадян з проханням дотримуватись елементарних правил безпеки: не використовуйте саморобні електронагрівальні прилади; не користуйтесь несправними приладами опалення; не залишайте поблизу опалювальних приладів займисті речі; не користуйтесь пошкодженими розетками та вимикачами; не залишайте без нагляду ввімкнені в електромережу нагрівальні прилади.
Пам'ятайте, що дотримання правил безпеки може зберегти Ваше життя та життя Ваших близьких!

Аліна Бойко,
Інспектор СНПО Бершадського району
ст.лейтенант служби цивільного захисту.

Увага: повінь!

landgraffs — Thu, 16 Feb 2012 06:38:55 GMT

Тульчинське МУВГ повідомляє, що станом на кінець лютого 2012 року на водоймах південної частини Вінницької області при різкому потеплінні можливе виникнення загрози підтоплення земельних ділянок, садиб, розташованих в понижених місцях, а також підняття рівня води в водоймах вище нормального.

Проходження весняних вод – один із самих відповідальних моментів експлуатації вузла навіть в тому випадку, якщо всі його споруди і обладнання знаходяться в справному стані. Достатньо лише невеликого пошкодження тіла земляної греблі, щоб під час пропуску повені склалась загроза аварії. При відсутності належного контролю за проходженням весняної повені можуть виникнути аварійні ситуації, внаслідок яких можуть бути зруйнувані гідроспоруди чи їх окремі елементи та завдані збитки народному господарству, довкіллю.
З метою уникнення вказаної ситуації на водних об»єктах потрібно встановити чергування відповідальних осіб з моменту підйому води та створити аварійні запаси будівельних матеріалів та інструментів для швидкої організації аварійно-рятувальних робіт.
Завчасно потрібно провести розчистку водопропускних споруд від льоду, сміття ін., перевірити цілісність та рухомість дерев»яних щитів чи інших конструкцій, що утримують та регулюють рівень води у водоймі.
Для попередження переливу води через гребінь греблі, потрібно підготувати мішки, наповнені піском чи суглинистим грунтом і, при необхідності, укладати їх в місцях переливу чи промиву. У вузьких місцях потрібно забити грубі кілки в тіло греблі і між ними закласти дошки та присипати грунтом.
Після пропуску повені необхідно провести огляд гідроспоруд та прийняти міри по ремонту чи відновленню завданих пошкоджень.
Інформацію про виникнення надзвичайних ситуацій та хід їх усунення повідомляти за номером телефону: (0235) 2-13-32.

О. Салганік.

Чи завжди мед буває солодким?

landgraffs — Thu, 16 Feb 2012 06:33:48 GMT

Початок нашої розмови був дещо несподіваним. Анатолій Петрович згадав… 1913 рік. Тоді йшли дощі, був неврожай, у тому числі на мед. Але царський уряд виділив безплатно цукор усім пасічникам Російської імперії. Було таке і в Радянському Союзі – певну кількість цукру безплатно видавали пасічникам. Але не всі із тих людей займалися бджільництво. Та й дехто із справжніх пасічників приписував собі кількість бджолосімей, щоб на дурняк одержати більше дефіцитного тодi продукту. А питання про кінцевий результат залишалось на останньому плані. Через деякий час та практика припинилася.
Бершадська районна спілка пасічників – одна з не багатьох в області, яка має чітко організовану структуру. Вона об’єднує людей, які думають не лише про власний прибуток, а й про громадський інтерес. Вже багато років цю організацію очолює Анатолій ПОТАПЧУК.

- Анатолію Петровичу, чи вигідно нині займатися пасічництвом?
- І так, і ні. Посудіть самі – якщо торік оптова ціна меду складала в середньому 20 гривень за кілограм соняшникового і 30 гривень – за стільки ж акацієвого, то цьогоріч – 13-14 гривень за різний мед. А на півдні України ще дешевше. За моїми спостереженнями, оптовики взагалі хочуть збити ціну до 10 гривень. І це при тому, що середня ціна на цукор нині 7-8 гривень. Тому вигідніше продавати мед на базарах, але не всі це роблять. У нашому регіоні взятки з вуликів менші порівняно з півднем і сходом, де від сім’ї мають по 100 і більше кілограмів. А в нас якщо 50 – це вже добре.
- Скільки потрібно мати вуликів, щоб пасіка приносила прибуток?
- За часів Радянського Союзу людина, яка мала до 25 сімей, могла вважатися багатою – була дуже велика різниця в ціні на мед та інші продукти. А зараз навіть при наявності кількох десятків сімей деякі люди не можуть звести кінці з кінцями. Взагалі, про нормальну віддачу варто говорити при наявності не менше сотні сімей. Зрозуміло, що сам господар не може справитися з таким обсягом роботи, тому підключається сім’я. Такі пасічники шукають оптових покупців, а ті, хто має менше, скажімо, десять - двадцять, обмежуються друзями, родичами. І торгівлею на ринку вроздріб. Пасічники є різні – в одного є кількасот сімей, в іншого – п’ять.
- Недавно відбулися традиційні збори спілки, в яких взяв участь відомий в Україні пасічник. Це дід Василь Соломка – редактор журналу «Бджолярський круг», автор цікавих книг та брошур. Про що велася мова на зібранні?
- Активних членів спілки у нас до тридцяти. І об’єдналися ми не заради виходячи якоїсь матеріальної зацікавленості чи для розв’язання своїх внутрішніх проблем, а насамперед для того, щоб пропагувати бджільництво. Бо зараз у нас, на відміну від інших країн, зовсім відсутня пропаганда меду та бджолопродуктів. Скажіть, чи бачили ви таку рекламу у пресі чи чули по телебаченню, радіо? А в Німеччині, Ізраїлі, скандинавських країнах така інформація на телебаченні з’являється не менше п’яти разів на годину… Це соціальна реклама, на яку не жаліють коштів та ефірно часу, площ на шпальтах газет та журналів. У нас же набридливо розповідають про сумнівні медпрепарати та горілчані вироби (при цьому скромно застерігають у титрах, що вони шкідливі), а про те, що для багатьох людей могло б стати панацеєю, нічичирк. Я вважаю, що у засобах масової інформації взагалі потрібно було б безплатно подавати соціальну рекламу меду та продуктів бджільництва. Адже вони ефективніше сприяють лікуванню багатьох захворювань, ніж антибіотики. Взагалі про це повинна була б подбати держава. Можливо, хтось навмисне блокує таку цінну для людей інформацію? Не відчуваємо ми і підтримки (і взагалі будь-якої зацікавленості) влади на місцях. Раніше у кожному районі був зоотехнік по бджільництву, нині ж галузь поза межами інтересу владних структур. Дещо роблять самі пасічники для пропаганди, скажімо, той же дід Василь, розповсюджуючи різні тематичні книжечки. Коли я реалізую мед, то теж це роблю, безплатно роздаючи такі матеріали. Але цього недостатньо. В Ізраїлі, наприклад, держава за кожен кілограм меду виплачує пасічникам по сім доларів…
Вели пасічники на своїх зборах мову і про проблеми реалізації, розміщення пасік, механізації, ветеринарії та інше. Скажімо, рекомендації ветслужби по утриманню бджіл суперечать вимогам законодавства по бджільництву. Як тут бути? А чи багато людей знають про чудодійні можливості апітерапії – лікування медом та бджолопродуктами?
Можливо, через те, що ми не обминаємо усіх аспектів галузі, шукаємо оптимальні шляхи виходу із ситуації, на наші збори постійно приїздять сусіди із Чечельницького району і навіть з Гайворонського району Кіровоградської області. Я ж намагаюся бувати на різних заходах, які проводяться на загальноукраїнському рівні І завжди інформую колег про те, що там говорилося. Але знову ж таки, хотілося б, щоб і представники влади не обминали наших зібрань.
- Анатолію Петровичу, чому українці споживають так мало меду?
- Одні кажуть, що просто його не люблять. Я бачу у нелюбові багатьох до цього чудодійного продукту те, що в нас за останні десятиріччя просто не існувало культури споживання меду. Люди не привчені до нього. Та й відсутність інформації не сприяє зростанню інтересу до меду.. Колись вважалось: якщо в хаті нема хліба, солі і меду, то в ній живуть зовсім бідні люди. Мед потрібно споживати у будь-якій формі, у тому числі з чаєм. До речі, мені імпонує те, як послідовно і переконливо про це пишуть автори «Вінниччини», матеріали яких друкуються на сторінках «Зцілитель» та «Земля. Садиба. Господар». Вживання при лікуванні продуктів бджільництва – пилку, прополісу, маточного молочка тощо – хоч і триває довше, ніж лікування традиційними антибіотиками, дає стабільніший результат. До речі, в Америці у 70% замість цукру використовується саме мед. Там він є навіть у гірчиці. Високо цінується мед в Англії, де кілограм коштує до 50 євро.
Люди, які не вживають меду, збіднюють свій організм. Коли ж схаменуться і починають вживати, буває вже пізно… А потім кажуть, що навіть мед не допоміг.
Про цілющі властивості меду пишеться і говориться дуже багато. Треба тільки прислухатися до цих порад і дотримуватися їх.
Загалом я з оптимізмом дивлюся в прийдешнє. Адже останнім часом у бджільництво йде все більше молодих людей, які вчаться не тільки на наших прикладах, а й прагнуть перейняти досвід тих країн, які є взірцем у веденні галузі – Китаю, Америки, Аргентини, Росії і т. д. А це означає, що галузь має майбутнє.

ПІСЛЯМОВА ДО РОЗМОВИ

Анатолія Потапчука я знаю вже багато років. Раніше він був прекрасним фотохудожником, його роботи друкувалися в пресі. Він керував фотогуртком. Та вже багато років пасічникує. І колеги незмінно обирають його керівником районної спілки. Він – член Спілки пасічників України, входить у гільдію медоварів (до речі, відзначений бронзовою медаллю на конкурсі питних медів).
Щороку до десяти разів бере участь у різноманітних виставках. Передплачує практично всі галузеві видання, підтримує зв’язки із пасічниками різних регіонів країни.
Пасічництво у Потапчуків – це сімейна справа. Надійними помічниками і партнерами Анатолія Петровича є дружина Ольга Олександрівна, син В’ячеслав, донька Оксана, внуки Владислав та Діана. До речі, семикласника Владислава Анатолій Петрович інколи бере із собою на виставки.
Звісно ж, проблем у пасічництві чимало, і в короткій розмові про всі не згадаєш. Та хотілося б, аби ми всі і найперше влада прислухалися до думок досвідченого бджоляра. Добре було б, якби до розмови на цю тему долучилися й інші люди. Бо ж мова йде про здоров’я нації.

Вів розмову Федір ШЕВЧУК.

Волейбольний турнір у Бершадi

landgraffs — Thu, 16 Feb 2012 06:28:38 GMT

15 лютого виповнилася двадцять третя річниця виведення з Афганістану обмеженого контингенту колишніх радянських військ. У лютому 1989 року закінчилась війна, яка принесла тисячі жертв, сльози і горе в мирні родини. Сьогодні ми згадуємо героїв тієї страшної війни. Ці спогади проходять крізь наші серця, і ми розуміємо, що найстрашніше у світі - це війна. Маємо пам'ятати тих, хто її пережив, тих, хто не дожив, недокохав.

Днями у спортивному залі Бершадського райвідділу міліції відбувся турнір з волейболу, присвячений 23-й річниці виведення радянських військ з республіки Афганістан. Для участі в турнірі традиційно були запрошені команди Тростянецького, Тульчинського, Чечельницького, Теплицького, Чернівецького районних відділів міліції Вінниччини, а також команда з Гайворонського райвідділу Кіровоградської області.

Відкрив змагання начальник Бершадського райвідділу, учасник бойових дій в Афганістані. полковник міліції Василь Андрущенко. З вітальним словом виступили начальник спортивного відділу ФСТ "Динамо" Михайло Плахотнік, ветеран органів внутрішніх справ Юрій Світанько, який, перебуваючи на посаді заступника начальника Бершадського РВ УМВС, започаткував цей турнір. Після того, як головний суддя змагань Валерій Дунаєвський побажав учасникам змагань гарної та чесної гри, розпочався цей представницький турнір.

Ігри видалися напрочуд динамічними, безкомпромісними. Жодна з команд не хотіла поступатися. Але першою стає лише одна команда. І в цьому році чемпіонство вибороли наші гості з міста Гайворона. Саме вони у фінальній грі перемогли команду Тульчинського райвідділу міліції. Кращим гравцем турніру визнано гравця Тростянецького райвідділу міліції Олександра Пазину. Незважаючи на те, що переможець лише один, жодна команда не залишилася без подарунків. Переможці та призери отримали грамоти від господарів змагань та фізкультурно-спортивного товариства "Динамо" і волейбольні м’ячі.

Олег ЧАБАН, помічник начальника
Бершадського райвідділу,
майор міліції.

Рік розпочали з перемоги

landgraffs — Wed, 01 Feb 2012 18:28:09 GMT

21 січня 2012 року у місті Гайворон Кіровоградської області проходив міжобласний турнір з футболу серед учнів перших - других класів (2004-05 року народження). Участь у змаганнях приймали: господарі турніру - команда Гайворона, команда з Саврані (Одеська область) та команда Бершадської ДЮСШ.

Турнір розпочався іграми учнів перших класів. Футболісти з Бершаді зайняли перше місце перегравши по черзі команду Саврані, а потім і господарів у після матчевих пенальті, так як основний час закінчився з нічийним рахунком 0:0.

Після цього свої ігри розпочали футболісти які навчаються у другому класі. В першій грі бершадчани впевнено переграли своїх ровесників з с.м.т. Саврань, але потім нажаль (за відсутності провідних гравців) у запеклій боротьбі поступились команді Гайворона з рахунком 2:1. Таким чином у підсумку команда з Бершаді зайняла 2 місце. Усі учасники були нагородженні грамотами.

Займаються наші юні футболісти під керівництвом тренера Бершадської ДЮСШ Миколи Струтинського.

Батьки та діти щиро вдячні голові Бершадської районної державної адміністрації Снігуру О. Ф. та партії Регіонів за надану фінансову допомогу в організації солодкого столу для учасників змагань.

Олександр Сапожніков.

Дитина у віртуальному світі - забавка чи реальна загроза?

landgraffs — Wed, 01 Feb 2012 18:15:31 GMT

Фізична культура - частина загальної культури суспільства. Бути здоровим - це природне прагнення людини. Здоров'я означає не просто відсутність хвороб, але і фізичний, психічний і соціальний добробут. Для підтримки здоров'я людині просто необхідно займатися фізичною культурою і спортом, правильно харчуватися, гартувати свій організм і, звичайно, чергувати працю та відпочинок.

Однак, як не прикро останнім часом молодь віддає перевагу комп’ютерним забавкам. Замість стадіону молода поросль прямує до комп'ютерних клубів, інтернет-кафе, які, немов гриби після дощу, заполонили не лише міста, а й села. Проблема безпеки дітей в мережі Інтернет вже не здається Україні такою далекою. Ніхто не може заперечити, що на сьогоднішній день вона постала особливо гостро.
Відомо, що підлітки у період заниженої самооцінки шукають підтримки серед своїх друзів, а не у родинному колі. Старші підлітки, бажаючи незалежності, мають потребу ототожнювати себе з певною групою й схильні порівнювати цінності своєї сім’ї та своїх товаришів.
В ігрових залах немає фахівців, здатних керувати заняттями дітей, адже підприємці не ставлять перед собою таке завдання. Найчастіше вони самі добирають для дітей "розклад навчання": жорстокі ігри та віртуальні розваги. Чи може людина піддавати ризику своє здоров’я, викидати на вітер багато часу й грошей та призвичаюватися до жахливого насильства і при цьому не зазнавати жодних серйозних наслідків? Звичайно ж, ні. Більшість гравців, потерпаючи від комп’ютерної залежності, "надмірно дратівливі", "запальні", емоційно нестійкі. Для гравця реальний світ нудний, нецікавий і повний небезпеки. Тому він намагається жити в іншому світі – віртуальному, де все дозволено, де він встановлює правила гри. А вихід із гри може навіть спричинити депресивний стан.
Якщо батьки не будуть приділяти значної уваги своїм дітям, і в родині не буде створена атмосфера довіри і любові, то ніякі заборони не діятимуть. Вчені дослідили, що майже 76% батьків не цікавляться тим, які вебсайти відвідують їхні діти. Втім, такі цифри пояснюються не лише байдужістю батьків, а й їхньою необізнаністю. Тому батьки повинні своїм власним прикладом надихати дітей на добрі справи і бути для них моральним авторитетом, і тоді дітей не буде тягнути до заборонених речей.
Співробітники міліції застерігають всіх, кого це проблема стосується. При об’єднанні зусиль батьків, держави і громадськості ми зможемо досягнути значних успіхів у вихованні підростаючого покоління, тому що діти - це наше майбутнє.

Олег Чабан, помічник
начальника РВ, майор міліції.